Урок №40

Тема: Розмноження та розвиток земноводних.

            Сезоні явища  в житті   земноводних.

Мета: Ознайомити учнів з особливостями  розмноження та розвиток класу                 

            земноводних, відмінностями розмноження в представників даного

             класу,  розвивати мислення на основі матеріалу уроку, виховувати

              дбайливе ставлення до природи.

Хід уроку

I. Мотиваційний етап. 

-Забезпечення  емоційної готовності до уроку.

II. Актуалізація опорних знань.

1.Дати загальну характеристику класу земноводних.

2. Дати відповіді на наступні питання:

а). особливості тіла земноводних;

б). дихальна система;

в). кровоносна система;

г). травна система;

д). видільна система;

е). нервова система.

III. Цілевизначення і планування.

 - Закріпити    

-Засвоїти поняття про розмноження земноводних.

- Засвоїти зміни в процесі розвитку земноводних.

-  Ознайомитися з сезонними явищами в житті земноводних.

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь вчителя з елементами бесіди.

• Які способи розмноження тварин ви знаєте?
• Який спосіб розмноження в риб?
• Назвіть чоловічі та жіночі статеві клітини.

         Земноводні розмножуються статевим шляхом. Статевими залозами земноводних є сім’яники та яєчками. Земноводні – роздільностатеві тварини, запліднення в більшості видів зовнішнє. Навесні амфібії пробуджуються від зимової сплячки і починають шукати прогріті сонцем водойми, оскільки яйця (ікра) земноводних не має водонепроникної оболонки, і для успішного розвитку ікри необхідне постійне зволоження. Переважна більшість земноводних відкладає ікру в прісних водоймах,але існують і виключення – велетенські саламандри, жаба амфіума та деякі інші амфібії відкладають ікру на суходолі. Зволоження  ікри необхідне і в даному випадку і  забезпечується батьками.

    В самців деяких видів жаб в кутах ротової щілини розвиваються резонатори, які можуть розширюватися і посилювати звук.  

(Розгляньте малюнок37.1 « Резонатори  самця ропухи» стр. 189). Таким чином самці сповіщають про свою присутність  голосним кваканням, завдяки чому самки легко знаходять місця нересту. В  цей період самці деяких видів  змінюють забарвлення . наприклад, в розповсюдженої по Україні гостромордої жаби самець набуває голубого кольору.( мал.. 37.2.стр. 190).

       В період розмноження в самців відбувається значне розростання перетинок між пальцями задніх кінцівок. В самців звичайного тритона в період розмноження на пальцях задніх кінцівок з’являється облямівка, яка грає роль плавальних перетинок, в усіх тритонів  розвивається широкий спинний і хвостовий плавники. (мал.. 37.4. стр. 190).  Після переселення на суходіл плавники зникають. Таким чином, в наземних земноводних на період розмноження  розвиваються риси, які дозволяють пристосуватись до водного способу життя.

         В безхвостих земноводних для запліднення самець обхоплює самку передніми кінцівками, інакше ікра не буде відкладена . Як засіб для міцного утримання самки в самців на зовнішніх пальцях передніх лап розвиваються мозолі, які після періоду розмноження зникають. Самки жаб відкладають у воду ікринки, а самець запліднює їх рідиною, яка містить сперматозоїди. Оболонки ікри майже в усіх видів склеєні між собою. Через деякий час зовнішня оболонка  ікри набухає і стає більшою в об’ємі, що дозволяє ікринці знаходитись у поверхні води, де температура більша,і зберігається температуру уночі. У верхній частині ікри міститься темний пігмент, який вловлює сонячне світло, що дозволяє зародку  швидше розвиватися та затримує ультрафіолетові промені. ( стр.190 мал. 37.3.).

      Всі жаби відкладають ікру у формі грудки. Бурі жаби відкладають ікру біля берега в добре прогрітих місцях, а зелені жаби переважено серед водяних рослин. Квакші відкладають ікру на мілині, і вона містить меншу кількість ікринок та менша за розміром.     

        Тритони відкладають ікру в мішок, різний за формою ( залежно від виду), який утворений слизовою оболонкою. Зустрічається  також в тритонів відкладення ікри поодинці. Коли ікринка загортається в лист рослини, що можна розглядати як примітивне піклування про нащадків, оскільки ікра стає менш доступною для хижаків. Найбільшого ступеня піклування про нащадків досягається в саламандри, наприклад, ікра розвивається в яйцепроводах самок, а в чорної  альпійської саламандри і личинки також.

        Деякі види жаб носять ікру із собою, наприклад, самка сітчатої веслоногої жаби носить ікру на животі, а в жаби - повитухи  самці намотують ікру собі на  задні ноги. В жаби піпи сурінамської самці вдавлюють ікру в спину самки, де ікра знаходиться до часу вилуплення молодих осіб.

          Для земноводних з внутрішнім заплідненням чи турботою про нащадків  кількість ікри невелика – в вогняної саламандри від 8 до 70 личинок, в жаби – повитухи – до 120,  в тритона від 60 до 200. А в тих, які позбавлені турботи про потомство, відкладається велика кількість ікри                                                        ( 12000). Кількість відкладеної ікри залежить від розмірів тварини і неоднакова  в різні роки.

         В хвостатих земноводних самців запліднюють вже відкладену ікру, чи, як в семиріченського тритона, прикріплюють пакет сперматозоїдів до якого – небудь  предмета у воді, а самки поряд прикріплюють ікру. В тритонів заплідненню передують  шлюбні ігри. Існують види з внутрішнім заплідненням.

          В деяких видів, наприклад, гірської саламандри, народжуються, дитинчата ( два), які вже пристосовані для самостійного життя. Гірська саламандра живородна.

         Розвиток земноводних.

           З ікри вилуплюються личинки, які ведуть водний спосіб життя. По своїй будові личинки подібні до риб – в них відсутні парні кінцівки, є зябра, коло кровообігу одне, а серце двокамерне. Є бічна лінія. Перші дні пуголовки живляться за рахунком жовтка ікринки, з часом в них з’являється рот і вони починають харчуватися дрібними  організмами. Їжу пуголовки зішкрібають з підводних предметів за допомогою зубчиків, які заховані під губами. З часом вони переходять на більш велику здобич.

          Пуголовки швидко ростуть, зябра змінюються на внутрішні, починають розвиватися кінцівки, відбувається метаморфоз - з'являються  легені, трьохкамерне серце, два кола кровообігу. Спочатку видно лише задні кінцівки – передні заховані під складкою шкіри, яка прикриває зябра. Потім стає видно і передні кінцівки, хвіст поступово скорочується. Пуголовок перетворюється на жабеня. Час розвитку у воді триває 2-3 місяці, після чого жабенята переселяються на суходіл. (мал..37.5 стр.191)

          Коли відбувається метаморфоз, личинки перетворюються на імаго, які ведуть наземний спосіб життя. Метаморфоз в безхвостих відбувається швидко, тоді як в примітивних саламандр і в безногих земноводних він розтягнутий у часі. Таким чином, у земноводних відбувається непрямий розвиток, під час якого  організм зазнає складних перебудов.

          Як і в риб, в земноводних відбуваються сезонні зміни у житті – пробудження весною, розмноження, літня активність та зимівля. Влітку амфібії накопичують запас  поживних речовин в організмі. Зі зниженням температури восени знижується й активність земноводних, вони мало рухаються і шукають місця для зимівлі. Зелені жаби зимують на дні тих же водойм, де вони знаходяться влітку; бурі жаби,  в залежності від виду, можуть зимувати і на суходолі. Тритони та жерлянки зимують на суходолі. Для цього  вони обирають ями, наповнені  листям, нори гризунів, підвали та ін. В тропічних видів сезонні зміни відсутні. В зонах саван та тропічних пустель земноводні впадають в сплячку на час посухи.

В ході розповіді учні записують в зошити основні поняття теми.

 V.Рефлексивно – оцінювальний етап.

1. Чому для розмноження земноводним необхідна волога?
2.  Які зміни відбуваються в будові земноводних в сезон розмноження?
3.  Які стадії розвитку існують у земноводних?
4.  Які сезонні зміни відбуваються у житті земноводних?

Оцінювання учнів та виставлення оцінок.

Домашнє завдання: &37, дати усні відповіді на питання після параграфа.