Каталог статей
| Головна » Статті » Сценарії виховних заходів » Національно-патріотичне виховання |
Українські новорічні вечорниці
Зал прикрашений вишитими рушниками, старовинними речами побутового вжитку. Одна частина залу імітує вулицю, інша – світлицю. Виходить гурт хлопців. Хлопець 1: Слухайте сюди, панове товариство! Не хотілося мені, дуже не хотілося бути за березу; та коли вже ваша воля, то мушу послужити. Будемо ж гуляти чесно, тихо та смирно, як слід поважному і чесному парубоцтву, як гуляли наші діди і батьки. Хазяйку на вечорницях поважати і шанувати як матір; з дівчатами обходитися з повагою, та не забувати, братця, що чесна дівчина, то є краса і гордість усього села. Усі хлопці: Так! Так! Хлопець 2: Ну, вже як Омелько скаже, то так, неначе дратвою пристрочить! Хлопець 3: Не піде з позикою за розумом.. 1-й: Тепер вскладчину та покропимо вечорниці. Семене, ти будеш за міхоношу, підставляй бриля ( кидає гроші ). А ти , Гнате, зганяй за музиками та дівчатам дай звістку. 4-й: То це я знову за попихача. 1-й: Бо ти ж молодший за усіх. (Скидають гроші) 2-й: (вивертає кишені) Де ж це мої гроші? Де ж це вони в бісового батька поділись? От тобі й на! Калавур! Обікрали! Е ні, брешу… Постривай, осьдечки вони! Ох, коли б не розстпати! На тобі, Семене, червінця.! 3-й: Та це ж копійка, та ще й щербата! 2-й: Щербата, тю! Така її й мати щербата була. Бери., коли дають! Знаєш, братіку, з голого, як з святого. 1-й: Тепер починаймо пісню – звеселимо вулицю. (Виходять з піснею)
Виходять двоє дівчат. 1-а: Тут нема нікого на вулиці? Не приходив ніхто? 2-а: Про кого ти питаєш? 1-а: Так собі… про всіх. 2-а: Брешеш! Про Михайла. Ой дивись, чи не закохалась? 1-а: Що ти! Що ти! І не говори мені про це! 2-а: Чому ні? Хіба гріх? Та й хіба Михайло не красень? А як стане коло тебе, то хто його зна, де й знайти таку другу пару. 1-а: Цить! Бога ради! Занапастила ти мене! 2-а: Я? чим? 1-а: Як я просилася в тебе, як молила не йти на вулицю: почувало серце погибель мою. А ти таки пристала та й пристала… 2-а: Ну? 1-а: Я ж і послухалась, пішла… та од тієї ночі мов отрути напилась! 2-а: Чого ж ти побиваєшся? Чого гризеш себе? Коли б ти закохалася та твоє кохання зневажили, то було б горе… А ти щаслива, він кохає тебе, душі не чує. Може, ні, скажеш? 1-а: По чому ти знаєш, по чому? 2-а: Шила в мішку не втаїш! 1-а: Хоч би довідатись, чи він… Нудьга тільки точить моє серце, мов… 2-а: Ти переможи себе, здави серце, не бачся з ним, забудь… 1-а: Як же цого забути, коли несила моя! От третій день не бачила і не знаю, що заподію з собою. 2-а: Ти не зоставайся сама собі на самоті з такими думками, більше у гурті бувай! От ходім зараз на вечорниці, може, хоч трохи розважиш своє серце.
Хата. Господиня: (порається, поглядає на вікно) Що це нікого й досі немає? Побігти, де ті колядники, так мені ол печі не можна одскочити. А що ж я любила оці вечорниці, а надто святками, як була дівчиною! Колядуєш, бувало, цілісіньку ніч, бігаєш, штовхаєшся, замерзнеш, було, як цуцик, аж щоки побіліють – байдуже! За сміхом і жартами і морозу не чуєш! А як зберемося потім було на складчину, то й хата ходила ходором! Як тільки стіни видержували! Ех, тріщали в мене тини та перелази! Входить дівчина. Дівчина: Здорові були, паніматко, з празником, з Новим роком! Господиня: Спасибі. Дівчина: Ще нікого немає? Господиня: Сідай! Незабаром будуть. Дівчина: Причепурю я, тітонько, хоч трохи вашу хату, бо щоб не прозвали й вас нечупарою, як от співають про ту вдову, що сім день піч не топила, сіней, хати не мела… Господиня: Причепури, чепурухо! Та не викидай сміття надвір, бо проти ночі не годиться. Дівчина: Хіба я цього не знаю? Я замету між кочерги. Входить ще дівчина. 2-а: Добривечір! 1-а: Сестривечір, добрички! Чи не телятили ви моїх бачатків? Аякже, телятили, телятили; задрали лози та й побігли в хвіст. Яким це вітром тебе сюди занесло? 2-а: Таким же, як і тебе. Здрастуйте, тітко! Чи ви ще живенькі, здоровенькі? (кладе хліб на стіл) Господиня: Здорова, здорова, дівонько! Як тебе Господь милує? 2-а: Спасибі Господові Милосерднгому. Бабуся вам кланяється. Господиня: Спасибі, спасибі! Входять ще дівчата. Дівчата: Добривечір вам у хаті! З Новим роком! Господиня: Здрастуйте, мої длюбі дівчаточка! Отже й гаразд, що ви поприходили. 3-я: А вгадайте, тітко, ле ми були. 4-а: Ну й язиката! 3-я: Це ми у нас на горищі курей крали. Господиня: Ой буде тобі на горіхи від батька! 3-я: Про батька байдуже, аби мати не дізнались. Тоді буде мені сто чортів і сіра свита .(Сміється) 4-а: Давайте, дівчата, поскубемо курей та зготуємо вечерю, а щоб не поснули, заспіваймо. Господиня: Оце розумна річ! Справді, заспівайте. Давно вже моя хата не чуласпівів. Візьми ж котра курей та поріж за хатою, а тоді вже й скубти. Дівчата співають. Двоє виходять, потім вносять поскубаних курей.
Чути пісню. Співають парубки. Господиня: О, чи не парубки вже йдуть? Входять парубки. 1-й: (кладе хліб) Добривечір вам, тітко. Чи приймете гостей? Господиня: А які ж там гості? 1-й: Наше парубоцтво. Надумали ми прохати вас, щоб знов прийняли нас на цю зиму у свою господу. Господиня: Чесному парубоцтву моя хата навстіж! А якщо ти, Омельку, знов за березу, то за твоїм розумом і моя голова не болітиме. 1-й: Спасибі вам, тітко. Входить ще один парубок. (5) 5-й: Вечір добрий, дайте нам пиріг довгий, а коли скупі на плату, то пустіть хоч у хату! Господиня: Спасибі, спасибі! Милості просимо! На чім стоїте – сідайте, що принесли – вживайте, нашим гостюванням не гребуйте. 5-й: Де там гребувати – понаставляли з ласки, що й не поїмо (показує на порожній стіл). 2-й: О т у нас паніматка, щедра, як матка! 5-й: А сини які! Один я чого вартий! 1-й: Що й казати! Сім літ хліб не родився, поки ти на світ появився! 5-й: То-то ж! Господиня: Ну, роздягайтеся, дітки, та грійтеся, певно, померзли! 4-й: Подубли чисто! Сміються, тупають, хукають на руки, промовляють до дівчат: «Здоров!», «З Новим роком!», «Як ся маєш?» 3-й: ( підходить до дівчини) Здрастуй, моя кралечко! Спасибі, що прийшла. 2-а: Нема чого дякувати: прийшла сама для себе. 3-й: Хоч і для себе, а нам утіха. Чути дівочий сміх. 2=й: Стійте, стійте, дівчата ідуть! Постривайте ж, їм за жданки штуку устругну. (ставить на двері кочерги, рогачі, двері відчиняються, усе падає) Дівчата: Ой , стережись, кочерги! (регіт) Дівчина 5: А хто це з вас, каторжний, трохи голови не провалив? Хлопець 4: То не я, то не я! (показує на парубка 2, що байдуже сидить) Д.6: Ну, стривай же, шибенику! Хл. 2: І сном, і духом! Еге-ге! Не видавать, братці! Д.5: Ловіть його, сестрички, та погріємо! Хл. 2: Ой не буду, не буду! Бігають, ловлять: «Держи!», «Ось він!», «Тю на вас!» Господиня: Навіжені! Трохи мене не звалили. ( наставляє на стіл, дівчата допомагають ) Хл. 1: Не куштуйте, а заводьте пісню. ( співають «Варенички» ) Господиня: Спасибі, добрі молодці, за пісню. Хл. 2: Це я , тітко, добрий молодець, а то все шушваль! Господиня: Що й казати, яка без тебе гульня! Хл. 1: Авжеж, який без цигана ярмарок?! Хл. 6: ( побачив пляшку ) Ой лишенько, ой пече мене, ой пече! Хл. 3: Отак із ним, сіромахою, раз по раз діється, як тільки побачить горілку. Хл. 1: Де ж там у тебе пече? Хл. 6: Та тут, і осьдечки. Ох, і пропав же я. рятуй швидше, налий чарку. Як увіллю всередину, то воно там, може, й полегшає. Хл. 1: Постривай, тут є й старші тебе. ( частує господиню ) Хл. 6: Слабий та малий – то найстарші в хаті! Господиня: Дівчата, подавайте там закуски, та хутенько. Хл. 1: Дай же, Боже, гуляти нам тихо, без сварки і без худого слова. ( одпиває і частує господиню ) Усі: Дай Боже! Господиня: Щасти , Боже, на все добре. Гуляйте, дітки, так, як гуляли ваші діди та батьки: чесно та тихо, як слід поважному парубоцтву. Хл. 6: Та годі вам причитувати, тут чоловік пропадає, а вони завели такої довгої, що й до світа не переслухаєш. Хл. 1: На вже й тобі. Хл. 6: Чуєш, як задзюркотіло, неначе в порожнє барильце. Чим би його закусити? І нащо ви, дівчата, понаставляли оце сало? І хто його їстиме? (швидко їсть ) Хл. 3: Одначе, наминаєш, мов той кіт! Хл. 6: То, знаєш, аби чим напхати пельку. Господиня: А де ж ваша щедрівка? Д. 1: А ось! ( кладе з торбини на стіл усяке ) Хл. 4: Чи ти ба! Як мало! Хл. 5: ледарювали! Д. 2: А ви й того не нащедрували, то й мовчіть! Хл. 3: Хлопці, загадаю я вам загадку. Хто вгада? Чотири чотирники, п’ятий кавурник несуть кривулицю через тин на вулицю. Хл. 4: Я колись знав. Хл. 3: Та й то давно було, ще за царя Гороха, як людей було ьрохи. Хл. 2: А й справді, і я знав її. Хл. 3: Та й справді, справді, у решеті дірки! Ех ви, неграмотні! Ану, вгадайте другу. Д. 3: Та ти не забігай наперед, перш цю скажи. Хл. 3: Ти ж така догадлива, чи вже й досі не догадалась? Чотири чотирники – оці чотири пальці, п’ятий кавурник – оцей палець, кривулиця – ложка, а тин – зуби. Усі: Тю, диви! Д. 4: Ану, я загадаю. Хл. 3: Ой ти моя зозулечко! Ану-ну, загадай. Д. 4: Що буде, як козі мине сім год? Хл. 3: Мати привела Каленика, та не скажу, як зовуть! Восьмий год піде. Ну вже й загадку видрала! А що, братці, значить: Андрій, сім верст, по коліна? Д. 5: І де він, матінко, повидирав тих загадок? Хл. 3: Це, бачте, так було: йшли три чоловіки понад річкою, а їм назустріч іде чабан. Вони всі троє і запитали його заразом: перший – як тебе звуть?, другий – чи далеко до села? , третій – чи глибока ця річка? Він їм усім і відповів заразом: Андрій, сім верст, по коліна. Хл. 5: Ну , годі теревені правити. Гей, коли б ви, хлопці, знали, яке мене лихо спіткало, аж до плачу доводить! Хл. 4: І певно, що лихо велике, бо лице тобі зморщило, як постіл. Д. 6: Їй-Богу, це вже знову щось вигадав! Хл. 5: Еге, добрі вигадки! Коли б тобі так, як мені, то тобі б і голову повернуло назад потилицею. Д. 6: А хіба у мене голова потилицею наперед? Хл. 5: Догадалась! Знаєте, панове товариство, хотів я порадитись з вами, що оце восени хочу оженитись. Та не знаю, яку брати, чи сліпу, чи криву, чи бкзносу, бо проста не піде за мене. От добре моєму побратимові Михайлові, що йому й на думку не спаде женитися. Хл. 4: От чортів парубок, яке приклав. Д. 1: Тебе, Іване, й за ніч не переслухаєш. Хл. 5: І ти обізвалася? Так і видно, що заміж не хоче. Д. 1: А бодай тебе! Д. 2: Оце прямо в око попав. Хл. 2: Слухай, чорнява, брови, як сметана, сажею підведені, глиною зашпаровані, - чи підеш за мене? Д. 2: Як же за такого хорошуна не йти? ( сміється ) Хл. 2: ( подумав ) Е, ні! Не буду я тебе сватати. Бо коли б ти була хоч трошки вища, або ж нижча, або тонша, або товща… А то якось не під лад. Та ще й зовсім не балакуча, неначе у тебе і язика немає. ( Усі сміються )
Чути гомін, голоси: «Пане-господарю, дозвольте заколядувати!»
Господиня: Колядники завітали! Прошу, прошу.
Заходять колядники
Як не спите, говоріть з нами, Говоріть з нами, колядниками.
Ой розступися, розвеселися, По всьому дому, по веселому! Де коза ходить, там жито родить, Де не буває, там вилягає. Де коза ногою, там жито копою, Де коза рогом, там жито стогом.
Де коза рогом – там жито стогом, Де коза хвостом, там жито кустом.
Цей двір звеселяти.
Ой сидить собі гарна господиня. Сидить господиня, шиттячко шиє. Шиттячко шиє, золотом фарбує. В вишневім саду дві зозулечки, Дві зозулечки гарно співають, Гарно співають все за здоров’я, Все за здоров’я та господині.
Там Омелько коня пасе. Пасе, пасе, припасає, Кінь до нього промовляє: «Ой Омельку, Омелечку, Візьми мене за уздечку, Та й поїдем до дівчини, Добрий вечір!»
А ще найкраща в батька дитина. По воду ішла, як зоря зійшла, А зводою йшла, як місяць зійшов. В сінечки зайшла, там люди сидять, Там люди сидять, радочку радять. Радочку радять, шапки здіймають, Шапки здіймають, її п итають: «Чи ти царівнв, чи королівна?» «Я не царівна, не королівна – Батькова дочка, гречна дівчина.»
Щастя бажаєм вашому дому! Щастя дорослим , втіхи малечі, Всім добрий вечір! Всім щедрий вечір!
Як не дасте доходу, перевернем хату на воду! Та не ламайте, та по цілому давайте!
Добрий вечір, господине, Винеси нам ковбас пару.
Ой походи коло пічки, пошукай нам перепічки.
Ой походи коло кваски, Пошукай же нам ковбаски.
Винеси сала, не скупися, Щоб твій ячмінь уродився.!
Щоб нажала сто кіп жита, Щоб сім’я вся була сита!
Щоб скотина водилася, Щоб пшениця родилася!
Господиня: Добрий вечір, люди добрі! Добрий вечір нині! На щастя, на здоров’я, на новий рік, на нове літо, Роди, земле, жито, пшеницю, всяку пашницю! Усі: Ми щиро бажаємо в році новому Щастя і миру вашому дому!
Співають: Добрий вечір тобі, пане-господарю, Радуйся! Приспів: Ой радуйся, земле, Рік новий народився! Застеляйте столи та все килимами, Радуйся! ( приспів ) Кладіть паляниці з ярої пшениці, Радуйся! ( приспів ) Щоб була щаслива вся наша родина. Радуйся! ( приспів )
| |
| Переглядів: 2329 | Коментарі: 16 | |
| Всього коментарів: 0 | |