Сучасний  урок  - це перш за все урок, на якому вчитель вміло використовує всі можливості для розвитку особистості учня, його активного розумового зростання, глибокого й усвідомленого засвоєння знань, формування моральних засад. Та, на жаль, у наш час екологічних катаклізмів, поширення ВІЛ та СНІДу відбувається значне зниження кількості здорових дітей, тому однією з найважливіших залишається проблема збереження здоров’я дітей – майбутнього країни. За даними МОЗ, тільки 5% випускників шкіл є здоровими, 80% школярів хронічно хворі, 50% мають морфо фізіологічні відхилення, 70% страждають нервово-психічними розладами. Замість акселерації (збільшення зросту) йде децелерація  (зменшення зросту): за останні 10 років у 20 разів збільшилася кількість низькорослих. З1000 новонароджених немовлят 800-900 уже мають вроджені вади розвитку.

       Здоров’я дітей – це загальна проблема медиків, педагогів і батьків. І розв’язання цієї проблеми також залежить від упровадження в навчальний процес здоров’язберігаючих технологій. Під здоров’язберігаючими освітніми технологіями в широкому сенсі слова слід розуміти всі ті технології, використання яких в освітньому процесі йде на користь здоров’ю учнів.

        Мета здоров’язберігаючих освітніх технологій навчання - забезпечити школяреві можливість збереження здоров’я за період навчання в школі, сформувати в нього необхідні знання, вміння і навички щодо здорового способу життя, навчити використовувати набуті знання в повсякденному житті. Основний показник, який відрізняє всі здоров’язберігаючі освітні технології,  - регулярна експрес – діагностика стану учнів і відстеження основних параметрів розвитку організмів в динаміці ( початок – кінець навчального року), що дозволяє зробити відповідні висновки про стан здоров’я учнів.

         А метою сучасної школи є підготовка дітей до життя. Кожен учень має отримати під час навчання знання, що знадобляться йому в майбутньому житті. Здійснення означеної мети можливе за умови запровадження технологій здоров’язберігаючої педагогіки. Основна мета сучасної школи полягає у формуванні здорової особистості. Здорової як фізично, так і духовно. Тому кожна школа сьогодні шукає свій шлях змін у просторі покращення якості освіти та виховання.

         Відповідно до методичних рекомендацій щодо вивчення шкільних дисциплін у 2012-2013 навчальному році (Лист МОНмолодьспорту від 01.06.2012 року №1/9-426) важливою ознакою сучасного уроку є використання здоров’єзберігаючих технологій.

           Національна Доктрина розвитку середньої освіти України в XX столітті передбачає вирішення таких проблем:

• Виховання морально та фізично здорової людини;
•  Формування в учнів наукового світогляду, уявлення та розуміння наукової картини світу живої природи на основі усвідомлення понять і закономірностей взаємозв’язку безпечної поведінки людини, здорового способу життя, цінування власного життя та життя інших. Здоров’я, за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, - це стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя, а не просто відсутність хвороб або фізичних вад.

         Отже, здоров’я – це єдність фізичного, психічного, духовного, соціального, інтелектуального та творчого аспектів здоров’я, а не лише відсутність хвороб або фізичних вад.

           У своїх працях видатний педагог В.О. Сухомлинський писав: «Досвід переконав нас у тому, що приблизно у 85% усіх невстигаючих учнів головна причина відставання у навчанні – поганий стан здоров’я. якесь нездужання або захворювання, найчастіше зовсім непомітне і таке, що можна вилікувати тільки спільними зусиллями матері, батька, лікаря та вчителя». На думку великого педагога, школа та вчитель зокрема повинні брати активну участь у збереженні здоров’я учнів.

             Учитель, володіючи сучасними педагогічними знаннями, при постійній взаємодії з учнями, їхніми батьками. Медичним працівником та шкільним психологом, повинен планувати й організовувати свою діяльність з урахуванням пріоритетів збереження та зміцнення здоров’я всіх суб’єктів педагогічного процесу.

            Чому ми звертаємось  до теми здоров’язбереження у школі? Тому що здоров’я дітей – одне з основних джерел щастя, радості і повноцінного життя батьків, учителів, суспільства в цілому. Для України головною проблемою, яка пов’язана з майбутнім держави, є збереження і зміцнення здоров’я дітей та учнівської молоді.

            У Законі України « Про загальну середню освіту» в ст.5 зазначено, що завданнями загальної середньої освіти є: виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів.

          А в ст.22 говориться про те, що загальноосвітній навчальний заклад повинен забезпечувати безпечні та нешкідливі умови навчання, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров’я, формувати гігієнічні навички та засади здорового способу життя учнів.

         Учитель - предметник, володіючи сучасними педагогічними знаннями, у постійній взаємодії з учнями, їхніми батьками, медичними працівниками, шкільним психологом, класним керівником, повинен планувати та організовувати свою діяльність з урахуванням пріоритетів збереження та зміцнення здоров’я всіх суб’єктів педагогічного процесу.

         Здоров’я  дитини, її соціально – психологічна адаптація, нормальне зростання і розвиток багато в чому визначаються середовищем, у якому вона живе. Для дитини 6 – 17 років таким середовищем є школа, оскільки тут дитина проводить 70% часу.

             Поняття «здоров’язберігаючі технології» об’єднують в собі всі напрямки діяльності учителя щодо формування, збереження та зміцнення здоров’я учнів.

               Під здоров’язберігаючими технологіями вчені пропонують розуміти:

• сприятливі умови навчання дитини в школі (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання);
• оптимальну організацію навчального процесу ( відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм);
•  повноцінний та раціонально організований руховий режим.

              Впровадження здоров’язберігаючих освітніх технологій пов’язано з використанням медичних ( медико-гігієнічних, фізкультурно-оздоровчих, лікувально-оздоровчих), соціально-адаптованих, екологічних здоров’язберігаючих технологій та технологій забезпечення безпеки життєдіяльності.

             Аналіз класифікації існуючих здоров’язберігаючих технологій дає можливість виокремити такі типи ( за О. Ващенко);

• здоров’язберігаючі – технології , що створюють безпечні умови для перебування, навчання та праці вшколі та ті, що вирішують завдання раціональної організації виховного процесу ( з урахуванням вікових, статевих. Індивідуальних особливостей та гігієнічних норм), відповідність навчального та фізичного навантажень можливостям дитини;
• оздоровчі – технології, спрямовані на вирішення завдань зміцнення фізичного здоров’я учнів, підвищення потенціалу ( ресурсів) здоров’я: фізична підготовка, фізіотерапія, ароматерапія, загартування, гімнастика, масаж, фітотерапія, музична терапія;
• технології навчання здоров’ю – гігієнічне навчання, формування життєвих навичок ( керування емоціями, вирішення конфліктів тощо), профілактика травматизму та зловживання психоактивними речовинами, статеве виховання. Ці технології реалізуються завдяки включенню відповідних тем до предметів загального навчального циклу, введення до варіативної частини навчального плану нових предметів, організації факультативного навчання та додаткової освіти;
• виховання культури здоров’я – виховання в учнів особистісних якостей, які сприяють збереженню та зміцненню здоров’я, формуванню уявлень про здоров’я як цінність, посиленню мотивації на ведення здорового способу життя, підвищенню відповідальності за особисте здоров’я, здоров’я родини.

    Здоров’язберігаючі технології навчають дітей жити без конфліктів. Навчають укріплювати, зберігати своє і цінити чуже здоров’я. Ці технології прищеплюють дітям принципи здорового способу життя, посилюють мотивацію до навчання.

   Теоретична значущість й актуальність розглянутої проблеми послужили підставою для її практичного вивчення у процесі викладання біології в школі.

      Ключовими компетентностями, що сприяють здоров’ю, якими повинні володіти учні для успішної соціалізації, є наступні:

• навички раціонального харчування;
• навички рухової активності та загартування;
• санітарно-гігієнічні навички;
• навички організації режиму праці та відпочинку;
• навички самоконтролю;
• навички мотивації успіху та тренування волі;
• навички управління стресами;
• навички ефективного спілкування;
• навички попередження конфліктів;
• навички співчуття (емпатії);
• навички поведінки в умовах тиску;
• навички співробітництва;
• навички самоусвідомлення та самооцінки;
• визначення життєвих цілей і програм;
• аналіз проблем прийняття рішень.

Що ж розуміють під поняттям «здоров’язберігаюча технологія»?

        Здоров’язберігаюча технологія – це побудова послідовності факторів, що попереджують руйнування здоров’я при одночасному створенні системи сприятливих для здоров’я умов.

         Поняття «здоров’язберігаючі технології» об’єднує у собі всі напрямки діяльності загальноосвітнього навчального закладу щодо формування, збереження та зміцнення здоов’я.

         Під здоров’язберігаючими технологіями вчені пропонують розуміти:

• сприятливі умови навчання дитини у школі (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання);
• оптимальну організацію навчального процесу ( відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм);
• повноцінний та раціонально організований руховий режим.

         Учитель, володіючи сучасними педагогічними знаннями, при постійній взаємодії з учнями, їхніми батьками, медичними працівниками та шкільними психологами, планує й організовує свою діяльність з урахуванням пріоритетів збереження та зміцнення здоров’я всіх суб’єктів педагогічного процесу. У своїй роботі він звертається до різноманітних педагогічних технологій.

         Сучасна освіта характеризується широким впровадженням технологічного підходу. І це є об’єктивним процесом, новим етапом в еволюції освіти, на якому будуть переглянуті підходи до супроводу і забезпечення процесу природного розвитку дитини.

          Здоров’язберігаючі освітні технології поділяються на три групи:

1. організаційно – педагогічні ( визначають структуру навчального процесу, яка сприяє запобіганню станів перевтомлення, гіподинамії тощо);
2. психолого – педагогічні ( пов’язані з безпосередньою роботою вчителя на уроці);
3. навчально – виховні ( це програми з формування культури здоров’я, навчання навичок здорового способу життя, профілактика шкідливих звичок, захворювань, позакласні заходи, робота з батьками).

     Дослідженнями доведено, що ефективність формування здорового способу життя вимагає активного залучення учнів до здоров’язберігаючого навчального процесу, формування в них активної позиції щодо зміцнення і збереження власного здоров’я.

     Вітчизняні та зарубіжні науковці вважають, що під здоров’язберігаючими освітніми технологіями треба розуміти всі педагогічні технології, які не шкодять здоров’ю учнів. Дослідник цієї проблеми Н. Смирнов зауважує: «Якщо здоров’язберігаючі технології пов’язати з вирішенням тільки здоров’яохоронного завдання, то до них належатимуть педагогічні проблеми, методи і технології, які не шкодять прямо чи побічно здоров’ю учнів та вчителів, забезпечують їм безпечні умови перебування, навчання та роботи в загальноосвітньому закладі».

     Мета роботи сучасного вчителя біології – підготовка учнів до життя. Учитель володіє знаннями, які передає своїм учням, підвищуючи якість їхніх знань. Організовує свою діяльність з урахуванням пріоритетів збереження та зміцнення здоров’я. На сучасному етапі розвитку суспільства завдання кожного вчителя – дати учням ґрунтовні знання про негативні явища, які, на жаль, існують у кожному суспільстві: наркоманія, тютюнопаління, алкоголізм. Необхідно сформувати чіткі позиції учнів, спрямовані проти їх негативного впливу, здатність протистояти цьому.

      Отже, головне завдання в роботі вчителя біології – всебічний розвиток дитини як особистості, розвиток її розумових і фізичних здібностей, формування активної позиції щодо збереження та зміцнення здоров’я. Ключовими компетентностями, що сприяють здоров’ю і якими мають оволодіти учні, є такі:

• навички рухової активності;
• санітарно – гігієнічні навички;
• навички раціонального харчування;
• режим праці та відпочинку;
• навички спілкування та мислення;
• навички самоконтролю;
• тренування волі.

Метою даної роботи є з’ясування умов успішного проектування пріоритетів роботи вчителя біології, процесу культури і реалізації здоров’язберігаючого освітнього простору.

         У своїй педагогічній діяльності основний акцент роблю на посилення здоров’язберігаючого компонента змісту біологічної освіти, що передбачає формування цілісного уявлення про життя та місце здоров’я в ньому.ставлю перед собою такі цілі навчання:

• озброєння учнів глибокими теоретичними знаннями;
• розкриття ролі біологічних знань про людину для її здоров’я;
• озброєння школярів практичними уміннями і навиками;
• розкриття можливостей змісту програми з біології, що сприяє ефективному формуванню у школярів системи наукових знань, поглядів і переконань та забезпечує відповідальне ставлення учнів до свого здоров’я.

Плануючи навчальну діяльність на уроці, обов’язково враховую таке:

•  Періоди працездатності учнів на уроці:
• Вікові та фізіологічні особливості дітей;
• Емоційні розрядки на уроках;
• Використання оздоровчо – фізкультурних пауз на уроках.

       Ще з давніх – давен люди помітили користь рухової активності і використовували її для збереження і зміцнення здоров’я людини. Прагну теж раціонально організувати урок, впроваджувати фізкультхвилинки, емоційні розрядки у формі добрих жартів, посмішки, використання гумористичних картинок чи афоризмів, створюю емоційно – позитивний клімат навчання, формую мотивацію на досягнення успіху у навчанні через організацію інтерактивного навчання, надання взаємодопомоги у навчанні, підтримку зацікавленості учнів навчальним матеріалом, можливість вибору індивідуального завдання відповідно до інтересів і можливостей учнів тощо.

         Крім того, спонукаючи до високого рівня працездатності,постійно контролюю рівень стомлюваності, активності, увагу, колір обличчя, позу учнів. Вважаю, що наявність можливості вільного вибору в учнів виду навчальної діяльності, способу діяльності, рівня складності завдань сприяє формуванню віри у свої сили, настанові на успіх у житті, а свідоме засвоєння навчального матеріалу  формує життєві мотивації на здоров’я, ведення здорового способу життя.

         Хвилинами відпочинку і емоційною розрядкою на уроці можуть бути ігрові розминки. Вони дозволяють зняти втому, підвищити фізичну і розумову активність.

        Під керівництвом учителя проводяться фізкультпаузи. Вправи призначаються не тільки для проведення за столом, а й при сидінні, стоянні, а іноді й для ходьби по класі. В основу проведення пауз покладена установка на організацію спільних дій, співробітництво, а  також готовність учнів до повної рефлексії.

        Зразком фізкультпауз можуть бути вправи для зняття фізичного та психологічного навантаження після письмових, практичних та лабораторних робіт.

1. Сядьте зручно, розслабтеся, виконуйте вправи в рівному темпі.
2. З силою повільно стисніть пальці рук, а розтуліть максимально швидко

( 8 – 10 разів).

3. Розітріть правою рукою ліву, а потім навпаки. Рухи виконуйте в середньому темпі від кисті до плеча ( 10 – 12 разів).
4. Зробіть легкі прогладжування голови, починаючи від скроні до потилиці (6 – 8 разів).
5. Прикладіть долоні до лоба, зробіть прогладжування від скронь до потилиці і, випрямивши руки, потягніться ( 4 – 6 разів ).
6. Подивіться очима вліво, не повертаючи голови, потім переведіть погляд вправо. Поступово прискорюйте рухи очима вправо – вліво ( 10 – 12 разів ).
7. Виконайте кілька кругових рухів очима вліво, а потім вправо, розслабте очі, злегка заплющте  їх, зробіть кілька прогладжувань очей, знімаючи з них втому ( 6 – 8 разів).
8. Голову максимально нахиліть вперед, щоб підборіддя торкалося грудини. Повертайте голову ліворуч, праворуч ( 4 – 6 разів ).
9. Максимально закиньте голову назад, із зусиллям відведіть назад плечі, постарайтесь прогнутися у верхньому відділі хребта ( 6 – 8 разів ).
10.  Після вправ заплющте очі і дихайте повільно. Порахуйте до 10 і відкрийте очі.

Щоб розвинути в учнів навики здорового способу життя, учитель повинен бути сам здоровий, а також

• Володіти багатим запасом знань, умінь і методичних навичок в області здорового способу життя.
• Своїм прикладом прищеплювати учням елементарні гігієнічні навички.
• Володіти навичками саморегуляції та самоорганізації.
• Мати захоплення, пов’язане із здоровим способом життя , і розповідати про нього своїм вихованцям.
• Утримуватись на хвилі самовдосконалення та реалізації своїх можливостей.
• Прийняти себе таким, який є, любити себе і працювати над собою постійно.

        Отже, сучасний урок має бути здоров’язберігаючим, здоров’яформуючим, здоров’язміцнюючим, спрямованим на формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя, на засвоєння поняття культури здоров’я на засадах розвитку життєвих навичок. Такий підхід до сучасного уроку зобов’язує вчителя бути взірцем здорової людини.

         Тільки в тісному взаємозв’язку з учнями, батьками, медичними працівниками, практичними психологами, соціальними педагогами, усіма тими, хто зацікавлений у збереженні і зміцненні здоров’я дітей і молоді, педагоги спроможні створити здоров’язберігаюче освітнє середовище.

Додатки

Розробки уроків

Тема уроку:  Порушення травлення. Причини виникнення шлунково –

                      кишкових хвороб. Шкідливий вплив на органи травлення      

                      тютюну, алкоголю, наркотиків.

 Мета: познайомити учнів з інфекційними хворобами травної системи і їх 

            шкідливістю; роз’яснити важливість боротьби  із збудниками і

           переносниками їх; познайомити із способами профілактики 

           захворювань;  пояснити правила зберігання продуктів та попередження

           харчових отруєнь;

           розвивати пізнавальну активність учнів, творче 

           мислення та зв’язне мовлення; вміння працювати з підручником;

            проводити  гігієнічне виховання, роз’яснити залежність здоров’я

            людини від профілактики кишкових захворювань;  провести

            антинікотинову, антиалкогольну пропаганду.

Обладнання: таблиця « Будова органів травлення», фотографії пошкоджених

                       органів травлення з медичної енциклопедії, таблиці « Плоскі

                        черви», «Круглі черви».

Тип уроку: закріплення, узагальнення і систематизація знань.

Хід уроку

1. Мотиваційний етап.

Організація учнів до уроку. Створення позитивного емоційного настрою.

2. Актуалізація опорних знань.

1. Що ви знаєте про плоскі черви?
2. Що ви пригадаєте про круглі черви?
3. Чи мали ви коли – небудь  харчове отруєння?
4. Хто з вас хворів на хворобу Боткіна?

     Як бачимо, захворювань травної системи є багато. Для того, щоб прожити довге життя в повному здоров’ї, потрібно знати все про гігієну травлення, харчові отруєння та інші захворювання.

ІІІ. Цілевизначення і планування.

Визначення цілей уроку. Узгодження плану роботи на уроці.

VI. Опрацювання навчального матеріалу. Урок – семінар.

    На уроці ми розглянемо інформацію про хвороби шлунково – кишкового тракту, яку ви готували з додаткової літератури. Під час виступів учнів занотовуйте основну інформацію у свої зошити.

( виступи учнів з індивідуальними повідомленнями )

1. Харчові отруєння – виникають внаслідок потрапляння до організму з їжею отруйних продуктів біологічної або небіологічної природи. Ознаки: біль у животі, блювота, пронос, головний біль, запаморочення. До них відносимо – сальмонельоз та ботулізм.

Медична довідка ( повідомлення учнів).

• Сальмонельоз спричинює бактерія сальмонела. Ця бактерія найчастіше

уражає яйця та птицю, передається від хворих до здорових людей або тварин. Викликає у людини гострий ентерит. Сальмонела проникає в кров та спричиняє гарячку, біль у животі, блювоту, головний біль, запаморочення.

• Ботулізм – гостра інфекційна хвороба, до якої призводять токсини

бактерії – паличка ботулізму. Бактерії інфікують м’ясні, овочеві та рибні консерви, солону і копчену рибу, ковбасу. Ці бактерії виробляють сильну отруту ( токсини). Споживання 5 г інфікованого продукту може призвести до смерті людини. Ознаки: біль у животі, головний біль, запаморочення, блювота, запори, порушення зору, мови, ковтання і дихання.

2. Інфекційні захворювання – це дизентерія, холера, черевний тиф,

вірусний гепатит.

  Медична довідка ( повідомлення учнів).

• Дизентерія – виникає внаслідок попадання до організму дизентерійної

палички ( бактерійна дизентерія) або амеби ( амеба дизентерійна) через молоко, воду або предмети, з якими контактував хворий. Ознаки: слабкість, нездужання, нудота, іноді блювота, пронос, підвищення температури.

• Холера – виникає внаслідок попадання до організму холерного

вібріона через молоко,  воду, продукти або предмети з якими контактував хворий. Ознаки: сильний пронос, блювота, можливі судоми.

• Глистові захворювання – виникають внаслідок попадання до організму

Паразитичних черв’яків ( глистів). У залежності від виду гельмінта розвивається ураження того чи іншого органу з відповідними  симптомами. Загальними ознаками є втрата ваги, загальне нездужання, дратівливість.

3. Шкідливий вплив нікотину та алкоголю на органи травлення.

 ( учнівське повідомлення) 

 Куріння спричиняє збільшення слиновиділення й пожовтіння зубів, токсикоз організму, запалення стінок шлунку. Алкоголь може бути причиною раку підшлункової залози. Симптоми цього захворювання такі: ниючий біль у верхній ділянці живота, який віддає в спину. До інших симптомів належить втрата апетиту, зменшення маси тіла та жовтяниці. Рак може поширюватися з головки підшлункової залози до дванадцятипалої кишки. А також через системний кровообіг до печінки і легень.

     Алкоголь та нікотин можуть призвести до виразок, хронічних запалень кишок, подразнень товстої кишки та жовчнокам’яної хвороби.

4. Профілактика захворювання органів травлення.

• Перед їжею завжди потрібно мити руки.
• Їсти чисто вимиті овочі та фрукти; закривати їжу від пилу та комах.
• Не пити сирої води, м’ясо й рибу добре проварювати і прожарювати.
• Не вживати грибів, які вам добре не відомі.
• Не вживати алкоголю, нікотину та наркотиків.
• Виробити режим харчування, дотримуватися поміркованості в їжі,

ретельно пережовувати.

• Дотримуватися роздільного харчування.

V. Рефлексивно – оцінювальний етап.

1. Спричиняє харчові отруєння…
2. Сьогодні ми дізналися про такі інфекційні хвороби: …
3. Перша допомога при отруєннях – це …

VI. Виставлення оцінок.

VII. Домашнє завдання.

Вивчити &47; повторити &41-46.

Тема: Рухова активність і здоров’я. Порушення функції скелета

Мета: сформувати розуміння тісного зв’язку між руховою активністю і здоров’ям людини, пояснити небезпеку наслідків малорухливого способу життя, показати необхідність фізичного самоконтролю, дотримання правил особистої гігієни; обговорити ознаки основних порушень функцій скелета, запропонувати профілактику цих захворювань;

продовжувати розвивати самоосвітню й комунікативну компетентність учнів, уміння аналізувати навчальний матеріал, робити висновки; розвивати культуру мовлення та спілкування; прищеплювати необхідність вести здоровий спосіб життя.

Обладнання: таблиця «Види постави».

                                  Хід      уроку

І. Мотиваційний етап.

Створення позитивного настрою. Обмін побажаннями плідної праці на уроці.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

                                       Тестовий контроль.

1. Тонкі скоротливі волоконця:

а) міозинові;  б) посмуговані;  в) актинові.

      2.«Тонус» у перекладі:

      а) напруження;  б) розслаблення.

      3. Коли м’яз скорочується, довжина його волокон:

       а) зменшується;  б) збільшується;  в) не змінюється.

      4. Найбільшу роботу м’яз виконує:

       а) за великих навантажень і великого ритму скорочень;

        б) за середніх навантажень і середнього ритму скорочень;

         в) за малих навантажень і малого ритму скорочень.

        5. 75% енергії:

         а) витрачається м’язом на скорочення;

         б) перетворюється на тепло.

         6. Статична робота м’язів

         а) м’язи напружуються і скорочуються;

         б) м’язи напружуються, але не скорочуються;

          в) м’язи не напружуються, але скорочуються.

          7. Втома м’язів настає скоріше:

        а) за статичної роботи; б) за динамічної роботи; в) однаково.

         8. Продукт недоокислення глюкози, що спричиняє біль у м’язах:

      а) сахароза; б) оцтова кислота; в) молочна кислота.

        9. Засоби запобігання втомі м’язів:

        а) тривала нерухомість, уповільнення рухів;

        б) чергування праці й відпочинку.

      10. Усне обговорення питань (метод «Мікрофон»):

*  Причини виникнення втоми м’язів.  

*  Значення ритму й навантажень для роботи м’язів.

ІІІ. Цілевизначення і планування.

Визначення цілей уроку. Узгодження плану роботи.

ІV. Опрацювання навчального матеріалу.

1.    Слово вчителя.

        Друзі мої! Вам подобаються уроки фізкультури в школі?  А хто з вас займається спортом не тільки в школі? Не варто обмежуватись лише уроками фізкультури у школі. Фізичні тренування дуже важливі у дитячому віці, коли відбувається інтенсивний розвиток кісток і м’язів. Особливо корисні загальні навантаження, в яких задіяні великі комплекси м’язів, серце, дихальна система ( біг, теніс, плавання ). Про зв'язок рухової активності зі здоров’ям людини ми і поговоримо сьогодні на уроці.

     Здоров’я – безцінне надбання не тільки кожної людини, але й усього суспільства. Під час зустрічей, розставань з близькими людьми ми бажаємо їм доброго і міцного здоров’я, оскільки це – основна умова і запорука повноцінного й щасливого життя. здоров’я допомагає нам виконувати наші плани, долати труднощі. здоров’я зберігається і зміцнюється самою людиною, забезпечує їй довге й активне життя. Наукові дані свідчать про те, що в більшості людей у разі дотримання ними гігієнічних правил і ведення здорового способу життя є можливість жити сто і більше років. Але, на жаль, більшість людей не дотримується навіть найпростіших норм здорового способу життя. Нас уже не дивують підлітки, які палять у громадських місцях, або дівчина на вулиці або в парку з пляшкою пива. Учень , приходячи зі школи, замість того, щоб іти ганяти м’яча, сідає за комп’ютерну гру.

       Науково доведено, що здоров’я людини залежить:

• Від умов та способу життя – 50 % ;
• Від впливу навколишнього середовища – 20 % ;
• Від спадковості – 20% ;
• Від рівня розвитку медицини – 10 % .

        Як ми побачили, найбільше здоров’я людини залежить від неї самої. А якщо людина здорова, то вона й щаслива. Малорухливе положення негативно позначається на функціонуванні багатьох систем нашого організму.

2.                  Історична довідка ( учнівське повідомлення ):

         Проблеми руху й здоров’я мали велику актуальність ще в Давній Греції та Римі. Так, грецький філософ Арістотель ще в ІУ ст.. до нашої ери висловив думку проте, що ніщо так сильно не руйнує організм, як фізична бездіяльність. Видатний лікар Гіппократ не тільки широко використовував фізичні вправи, але й обґрунтовував причини їх застосування. Він писав: «Гармонія функцій є результатом правильного відношення суми вправ до здоров’я певного суб’єкта». Давньоримський лікар Гален у своїй праці «Майстерність повертати здоров’я» писав: «Тисячу й тисячу разів повертав я здоров’я своїм хворим з допомогою вправ».

  3.           Отже, і ми зараз виконаємо фізкультрозминку. Вправа називається «Краса лебедя».

Виконуємо сидячи або стоячи, руки опущені. Завівши руки за спину, з’єднайте їх долонями разом. Потім, вивернувши складені руки пальцями вгору, розташуйте кисті якомога вище, так, щоб мізинці по всій довжині торкалися хребта. Лікті підведіть, спину випрямте, грудну клітку максимально розверніть. Дихання повільне та спокійне. Тримайте позу 20 – 30 секунд. Потім повільно поверніться у висхідне положення. Ця вправа дає можливість дихати на повні груди, викликає відчуття легкості.

          Якщо учні, сидячи за партами під час уроку пригадуватимуть цю позу, їхня спина буде завжди прямою.

4.Самостійна робота з підручником.

А) відкрийте підручник на ст.. 42 – 43, запишіть у зошити відповіді на такі запитання:

- поясніть значення слова «гіподинамія»;

- обґрунтуйте причини виникнення гіподинамії;

- поясніть значення фізичного самоконтролю.

Б) відкрийте підручник на ст.. 44, запишіть у зошит значення термінів:

- постава;

- сутулість;

- викривлення хребта;

- плоскостопість.

5. Робота зі схемами.

                                         Викривлення   хребта

Бічне викривлення  - ?                                Викривлення вперед - ?

1. 2

                          Викривлення хребта назад - ?

                                                  3

Відповідь: 1 – сколіоз; 2 – кіфоз; 3 – лордоз.

6.Складання пам’ятки «Як запобігти викривленню хребта».

* Постійно тренувати своє тіло.

* Добре харчуватися.

* Спати на твердому ліжку.

* Запобігати плоскостопості.

* Правильно сидіти за партою чи столом.

* Не сутулитися.

7.Складаємо комплекс вправ для відновлення працездатності , запобігання перевтомі.

№1. Стоячи. Кисті на рівні живота. Тріпати кистями, як крильми:

• У прямій проекції – згинання – розгинання;
• У бічній проекції.

Вправу виконувати максимально швидко протягом 10 – 20 секунд.

№2. Правою рукою масуємо лівий бік шиї – долоня тягне по шкірі ззаду наперед і зверху вниз. Протяжно, зміщуючи пласти м’язів. Потім масаж лівою рукою правої половини шиї 15 – 20 секунд. Знімає втому шиї, застій у голові.

№3. Сильно зводимо лопатки до хребта, ніби затискуємо між лопатками п’ятака – 1 – 2 секунди, потім із силою зводимо плечові суглоби перед грудьми 1 – 2 секунди. Вправа тонізує грудний відділ хребта, легені.

№4. Стоїмо рівно, тіло розслаблене. Піднімаємося на носках і з м’яким легким ударом опускаємося на п’ятки, струшуючи все тіло (10 разів ). Інтервал між ударами – 1 секунда. Виконуємо 10 – 15 секунд. Відбувається активізація  венозного і лімфатичного току в тілі, зняття втоми і застою, особливо з ніг і тазу.

№5. «Драбина». «Ліземо» по драбині вгору , із силою тягнемося вгору почергово лівою і правою рукою, все вище й вище. У верхній точці хапаємося кистями, активно витягуючи все тіло – 10 15 секунд.

№6. «Поплескування». Постукати один одного по спині розслабленими кулачками, м’яко і незлобиво. По 10 – 15 секунд на кожного. Активізує колективну енергетику, дає емоційний сплеск, згуртовує клас, колектив.

VІ. Рефлексивно – оцінювальний етап.

Метод «Незакінчене речення»:

• Сьогодні на уроці я зрозумів …
• Сьогодні на уроці я навчився …
• Щоб мати гарну осанку, треба …

VІІ. Домашнє завдання.

Вивчити &14, 15.             

Література

1.Бойченко Т. Валеологія мистецтво бути здоровим// Здоров’я тафізична  культура. – 2005. - №2. – с.1-4

2. Омельченко Л.П., Омельченко О.В. Здоров’ятворча педагогіка – Х.: Вид. група «Основа», 2008.- 205с.

3.Ващенко О., Свириденко С. Готовність вчителя до використання здоров’язберігаючих технологій у навчально – виховному процесі // Здоров’я та фізична культура. – 2006. - №8.- С. 1-6

4. Гадецький М.В., Хлєбнікова Т.М. Організація навчального процесу в сучаній школі – Харків: Ранок, 2003.

5. Салівон Н.В. Формування ключових компетентностей на уроках біології через використання сучасних інноваційних педтехнологій. – Біологія - № 34-2012

6. Олійник Л.М. Формування здоров’язберігаючих компетентностей на уроках біології шляхом проектної діяльності. – Біологія - № 29 – 2011

7. Сандіровська О.М. Феномен життя і здоров’я людини. – Біологія -№6 - 2011